Пошук
Політика видання
Етичні норми
Редакція журналу «Водні біоресурси та аквакультура» підтримує певний рівень вимог при відборі і прийомі статей, представлених в редакцію. Ці норми визначаються науковим напрямком журналу і стандартами якості наукових робіт та їх викладу, прийнятими в науковому співтоваристві.
Етичні засади діяльності редакційної колегії були розроблені керуючись Рекомендаціями Комітету з етики публікацій (Committee on Publication Ethics), а також принципів DORA (San Francisco Declaration on Research Assessment).
Етичні зобов’язання редакторів журналу
Редактор повинен без упередження розглядати всі рукописи, представлені до публікації, оцінюючи кожен належним чином, незважаючи на расову, релігійну, національну приналежність, а також положення або місце роботи автора (авторів).
Не допускається до публікації інформація, якщо є достатньо підстав вважати, що вона є плагіатом.
Усі надані для публікації матеріали проходять ретельний відбір і рецензуються. Редколегія залишає за собою право відхилити статтю або повернути її на доопрацювання. Автор зобов’язаний допрацювати статтю відповідно до зауважень рецензентів або редколегії.
Рішення редактора щодо прийняття статті до публікації базується на таких характеристиках статті, як важливість результатів, оригінальність, якість викладу матеріалу та відповідність профілю журналу. Рукописи можуть бути відхилені без рецензування, якщо редактор вважає, що вони не відповідають профілю журналу. При прийнятті таких рішень редактор може консультуватися із членами редакційної колегії або рецензентами.
Етичні зобов’язання авторів
Автори повинні гарантувати, що вони написали абсолютно оригінальні статті, і якщо автори використовували роботу або слова інших, то це було належним чином оформлено у вигляді посилань або цитат у лапках.
Подання ідентичної статті більш ніж в один журнал розцінюється як неетична поведінка і є неприйнятною.
Стаття має бути структурованою, містити достатньо посилань і оформленою згідно вимог.
Недобросовісні або завідомо неточні ствердження у статті представляють собою неетичну поведінку і є неприйнятними.
Автор, який здійснює листування із редакцією, має гарантувати, що всі співавтори ознайомилися та затвердили кінцеву версію статті, а також погодилися на її публікацію.
Автори статей несуть усю повноту відповідальності за зміст статей і за сам факт їх публікації. Редакція журналу не несе ніякої відповідальності перед авторами за можливий збиток, викликаний публікацією статті. Редакція має право вилучити статтю, якщо з’ясується, що в процесі публікації статті були порушені чиїсь права або ж загальноприйняті норми наукової етики. Про факт вилучення статті редакція повідомляє автора.
Етичні зобов’язання рецензентів
Для забезпечення об’єктивності оцінювання рукописів редакція дотримується подвійного «сліпого» рецензування
Оскільки рецензування рукописів є істотним етапом у процесі публікації і, таким чином, у реалізації наукового методу як такого, кожен учений зобов’язаний виконувати певну долю робіт з рецензування.
Якщо обраний рецензент не впевнений, що його кваліфікація відповідає рівню досліджень, представлених в рукописі, він повинен відразу повернути рукопис.
Рецензент повинен об’єктивно оцінити якість рукопису, представлену експериментальну і теоретичну роботу, її інтерпретацію і виклад, а також врахувати, якою мірою робота відповідає високим науковим і літературним стандартам. Рецензент повинен шанувати інтелектуальну незалежність авторів.
Рецензенти повинні адекватно пояснити й аргументувати свої судження, щоб редактори і автори могли зрозуміти, на чому засновані їх зауваження. Будь-яке твердження про те, що спостереження, висновок або аргумент був вже раніше опублікований, повинне супроводжуватися відповідним посиланням.
Рецензент повинен звернути увагу редактора на будь-яку істотну схожість між даним рукописом і будь-якою опублікованою статтею або будь-яким рукописом, одночасно представленим до іншого журналу.
Рецензенти не повинні використовувати або розкривати неопубліковану інформацію, аргументи або інтерпретації, що містяться в даному рукописі, якщо на це немає згоди автора.
Порядок рецензування статей
Усі статті, що надходять до редакції журналу «Водні біоресурси та аквакультура», проходять процедуру рецензування, яка націлена на максимально об’єктивну оцінку змісту наукової статті та передбачає всебічний аналіз переваг та недоліків матеріалів статті.
До друку приймаються неопубліковані раніше матеріали, які відповідають тематиці збірника.
Окремо враховується ступінь відповідності статті, що надійшла до редакції, вимогам до підготовки рукописів до видання у журналі «Водні біоресурси та аквакультура».
Процес рецензування здійснюється членами редколегії. Процедура рецензування є анонімною для рецензента та для автора (double-blind).
Рецензенти оцінюють теоретико-методологічний рівень статті, її практичну цінність та наукову значущість. Окрім того, визначається відповідність статті принципам етики у наукових публікаціях та надаються рекомендації щодо усунення випадків їх порушення.
Члени редакційної колегії не беруть участі у розгляді власних рукописів.
Взаємодія між автором та рецензентами відбувається через випускаючого редактора журналу.
Якщо рецензент вказує на необхідність внесення до статті певних коректив, стаття направляється автору з пропозицією врахувати зауваження при підготовці оновленого варіанту статті або аргументовано їх спростувати. Виправлений варіант повторно надається рецензенту для прийняття рішення й підготовки мотивованого висновку про можливість публікації.
Остаточне рішення щодо можливості та доцільності публікації рукопису приймається відповідним рішенням на засіданні редакційної колегії.
Терміни:
Загальний термін від подання до першого фінального рішення: 3-8 тижнів
Термін на доопрацювання: 14 днів
Термін на повторне рецензування: 7 днів
Апеляція:
Автор має право подати апеляцію на рішення про відхилення протягом 10 днів. Апеляція розглядається незалежним членом редколегії.
Відповідно до принципів DORA, видання:
оцінює рукописи виключно за їх науковою якістю, новизною, методологічною обґрунтованістю та внеском у розвиток науки;
не використовує журнальні наукометричні показники (зокрема Impact Factor) як критерій оцінки окремих статей або наукової якості автора;
не заохочує штучне підвищення цитованості;
підтримує відповідальне використання наукометричних індикаторів.
Авторські права та ліцензування
Ліцензійні умови: автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати експериментальних і теоретичних досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших виданнях. Усі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства цієї роботи і першої публікації в цьому журналі.
Якщо автор надіслав статтю до редакції журналу «Водні біоресурси та аквакультура», тим самим він засвідчує, що поданий матеріал:
не порушує авторських прав інших осіб або організацій;
не був опублікований раніше у інших видавництвах та не був поданий до публікації у інші видання.
Автор передає редколегії журналу «Водні біоресурси та аквакультура» права на:
публікацію статті українською (англійською) мовою та розповсюдження її друкованої версії.
переклад статті англійською мовою (для статей українською мовою) та розповсюдження друкованої версії перекладу.
розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською мовою), через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті журналу, в електронних базах даних, репозитаріях тощо).
Політика приватності та конфіденційності
Автори мають ознайомитися з цією інформацією про Політику конфіденційності журналу «Водні біоресурси та аквакультура» до того, як подати рукопис.
Рукописи мають рецензуватися з належною повагою до конфіденційності авторів. Надаючи свої рукописи на рецензію, автори довіряють редакторам результати своєї наукової та творчої роботи, від яких можуть залежати їх репутація та кар'єра. Права авторів можуть бути порушені при розголошенні конфіденційної інформації під час рецензування їх рукопису. Крім того, редактор має з повагою ставитися до права рецензентів на конфіденційність. Вона може бути порушена лише в цілях протидії шахрайству та обману.
Редактори не зобов'язані нікому, за винятком авторів і рецензентів, розголошувати інформацію про рукописи (отримання, зміст, статус в процесі рецензування, критику рецензентів і остаточну долю). Це включає запити на використання матеріалів для вирішення правових питань.
Редактори зобов'язані повідомляти своїх рецензентів, що відправлені на рецензію рукописи є конфіденційною інформацією і приватною власністю авторів. Таким чином, рецензенти і співробітники редакції повинні поважати права авторів і не обговорювати публічно роботу авторів до моменту опублікування рукопису. Рецензентам забороняється копіювати рукописи і передавати їх третім особам, за винятком випадків, коли це дозволено редактором. Коментарі рецензента не повинні публікуватися або віддаватися розголосу іншим способом без згоди самого рецензента, автора і редактора.
Відповідно до поданої інформації про політику конфіденційності журналу, рецензії є анонімними; особистості рецензентів не розкриваються автору або комусь іншому без дозволу рецензентів. В окремих випадках коментарі рецензентів надсилаються іншим особам, які аналізують той же рукопис, що допомагає рецензентам зрозуміти процес розгляду. Рецензентам повідомляють про остаточне рішення редколегії і редактора прийняти або відхилити рукопис.
Конфлікт інтересів
Редколегія журналу «Водні біоресурси та аквакультура» враховує у своїй діяльності можливість виникнення конфлікту інтересів під час публікаційного процесу.
Конфлікт інтересів може виникати у відношенні до окремих осіб або організацій, і поділяється на наступні категорії (але не обмежуватися тільки зазначеними):
Персональний конфлікт інтересів
Особисті відносини (наприклад, друзі, члени сім'ї, теперішній або попередній керівники, опоненти) з особами, які беруть участь в подачі або рецензуванні рукописів (авторами, рецензентами, редакторами або членами редколегії);
особисті переконання (політичні, релігійні, ідеологічні та інші), пов'язані з темою рукописи, можуть перешкодити об'єктивному процесу публікації (на етапі подачі, рецензування, прийняття редакційних рішень або публікації).
Професійний конфлікт інтересів
Рецензент або редактор є колегою автора, який брав участь або спостерігав за проведенням даного дослідження.
Членство в організаціях, які лобіюють інтереси автора.
Фінансовий конфлікт інтересів
Дослідницькі гранти від різних організацій, що фінансують урядові, неурядові, науково-дослідні або благодійні установи.
Патентні заявки (наявні або очікувані), включаючи заявки інститутів, до яких має відношення автор, і від яких він може отримати прибуток.
Гонорари, подарунки і винагороди будь-якого роду.
Всі особи, що мають відношення до рукопису, в тому числі автори, редактори, рецензенти і читачі, які коментують або оцінюють даний матеріал, повинні повідомити про наявність конфлікту інтересів.
Якщо, на думку редакторів, існують обставини, які можуть вплинути на неупереджений розгляд матеріалу, редакція не залучає такого рецензента до процесу рецензування.
Політика щодо протидії плагіату
Журнал «Водні біоресурси та аквакультура» приймає до публікації тільки оригінальні статті, які не були опубліковані раніше і не подавалася для публікації в інші журнали.
Статті у виданні перевіряються на наявність плагіату за допомогою програмного забезпечення StrikePlagiarism.com від польської компанії Plagiat.pl. Рукописи, в яких виявлено плагіат чи текстові запозичення без посилань на першоджерело, відхиляються редакційною колегією з метою подальшого з’ясування причин і обставин запозичень.
Плагіат перед публікацією. Редакційна колегія аналізує будь-який випадок плагіату по суті. Якщо плагіат чи текстові запозичення виявлено редакторами або рецензентами на будь-якому етапі до публікації рукопису, автора/авторів попереджують про необхідність з’ясувати: виявлений плагіат є дійсно запозиченням автора, чи навпаки – він належить авторові як його власність, але запозичений іншою особою і опублікований, тобто для рецензованої статті не є плагіатом. Якщо це не так, авторові пропонується переписати текст або зробити посилання на власне першоджерело. Якщо плагіат складає більше 40%, стаття може бути відхилена.
Політика перевірки на плагіат. Рукописи, в яких виявлено плагіат, оцінюється на підставі обсягу плагіату, наявного в рукописі: якщо плагіату менше 40 %, рукопис відправляється авторам для доопрацювання змісту. При цьому авторова/авторам рекомендується переглянути текстові запозичення у рукопису та повторно подати статтю в новому варіанті рукопису. Якщо плагіату більше 40% – рукопис відхиляється без редакційного рецензування.
Відсоток плагіату розраховується за допомогою відповідного програмного забезпечення, а також оцінюється редакційною колегією.
Плагіат після публікації. Якщо плагіат буде виявлено після опублікування, то редакційна колегія може прийняти рішення про відкликання (видалення) даного матеріалу із електронних ресурсів журналу.
Автоплагіат. Редакція не підтримує надмірне використання автором окремих цитат і фрагментів інших його статей, хоча й не заперечує обґрунтоване помірковане використання їх з метою уточнення вербалізованої думки або доречного посилання на раніше здійснене й оприлюднене дослідження.
Розгляд скарг та звернень
Редакція видання забезпечує прозору та справедливу процедуру розгляду скарг, пов’язаних із можливими порушеннями академічної доброчесності та публікаційної етики. Цей порядок встановлює процедуру розгляду скарг на порушення етичних принципів авторами, рецензентами чи членами редакційної колегії видання. Він поширюється на питання, пов'язані з плагіатом, неправомірним запозиченням матеріалів, конфліктом інтересів, маніпуляцією даними та іншими порушеннями академічної доброчесності.
1. Подання скарги.
Скарги щодо можливих порушень академічної доброчесності, плагіату, фабрикації чи фальсифікації даних, конфлікту інтересів, дублюючих або надмірних публікацій, авторства чи інших порушень публікаційної етики подаються до редакції в письмовій формі (електронною поштою) із зазначенням суті порушення та наданням обґрунтувань або доказів.
2. Первинний розгляд.
Редакційна колегія проводить попередню оцінку обґрунтованості скарги та її відповідності сфері компетенції журналу. У разі необхідності редакція може звернутися до автора(ів) для надання пояснень або додаткових матеріалів.
3. Розслідування.
Якщо скарга визнається обґрунтованою, редакційна колегія ініціює внутрішнє розслідування із залученням незалежних експертів або членів редколегії, не пов’язаних із розглядом відповідної статті. Усі сторони мають право бути вислуханими.
4. Прийняття рішення.
За результатами розслідування редакційна колегія приймає одне з таких рішень:
відсутність порушень і закриття справи;
вимога внесення виправлень або пояснень;
публікація виправлення, застереження або відкликання статті (retraction);
відмова в публікації або заборона на подання матеріалів до журналу протягом визначеного строку;
інформування установи, де працює автор, або інших відповідних органів (за потреби).
5. Інформування сторін.
Скаржник і автор(и) інформуються про результати розгляду скарги у письмовій формі в установлені редакцією строки. Листування здійснюється конфіденційно.
6. Конфіденційність і неупередженість.
Усі скарги розглядаються конфіденційно, об’єктивно та без дискримінації. Редакція забезпечує відсутність конфлікту інтересів у процесі розгляду скарг.
Будь-які звернення до редакції з приводу порушень вимог Порядку формування Переліку наукових фахових видань України приймаються в письмовому вигляді шляхом надсилання листа-звернення на офіційну адресу засновника видання.
Політика щодо використання ШІ
Політика видання щодо використання інструментів штучного інтелекту (ШІ) ґрунтується на міжнародних та національних рекомендаціях і нормативних документах, зокрема на заявах Committee on Publication Ethics (COPE), положеннях Європейського закону про штучний інтелект (EU Artificial Intelligence Act), Концепції розвитку штучного інтелекту в Україні, а також вимогах Закону України «Про академічну доброчесність».
Видання визнає можливість використання інструментів штучного інтелекту як допоміжних засобів під час підготовки наукових матеріалів. Водночас застосування таких інструментів має здійснюватися з дотриманням принципів академічної доброчесності, прозорості, відповідальності автора за зміст наукової роботи та достовірність поданих результатів.
Інструменти штучного інтелекту можуть використовуватися, зокрема, для допоміжних завдань (мовного редагування тексту, структурування матеріалу, технічної обробки даних тощо). При цьому автори несуть повну відповідальність за оригінальність, достовірність і наукову обґрунтованість поданих матеріалів, правильність цитування джерел, а також за відсутність плагіату, фабрикації або фальсифікації результатів дослідження.
Видання вимагає від авторів відкрито повідомляти про використання інструментів штучного інтелекту під час підготовки рукопису. Системи штучного інтелекту не можуть вважатися авторами або співавторами наукових статей, оскільки не здатні нести відповідальність за зміст публікації.
Редактори та рецензенти також повинні дотримуватися принципів конфіденційності та не використовувати інструменти штучного інтелекту таким чином, щоб розголошувати неопубліковані матеріали рукописів або іншу конфіденційну інформацію, отриману в процесі редакційного розгляду.
Порушення принципів використання інструментів штучного інтелекту може розглядатися як порушення академічної доброчесності та публікаційної етики і тягнути за собою відповідні редакційні рішення, зокрема відхилення рукопису або відкликання опублікованої статті.
Політика щодо етичного схвалення досліджень
Редакція наукового видання дотримується міжнародних стандартів академічної доброчесності та етики наукових досліджень. Усі дослідження, що проводяться із залученням людей, тварин або їх біологічних матеріалів, а також дослідження, пов’язані з використанням персональних чи конфіденційних даних, повинні здійснюватися відповідно до чинного законодавства України та загальноприйнятих міжнародних етичних норм.
У випадках, коли дослідження підпадає під дію відповідних нормативно-правових актів, автори зобов’язані отримати схвалення компетентного етичного комітету або іншого уповноваженого органу (Ethics Committee / Institutional Review Board).
У рукописі статті автори повинні:
зазначити інформацію про отримане етичне схвалення, включаючи назву установи, номер протоколу та дату рішення (за наявності);
підтвердити, що дослідження проводилося з дотриманням етичних стандартів та відповідних нормативних вимог;
у разі досліджень із залученням людей: зазначити, що було отримано інформовану згоду учасників дослідження;
у разі використання тварин: підтвердити, що експерименти проводилися відповідно до принципів гуманного поводження з тваринами.
Редакція залишає за собою право вимагати від авторів додаткові документи або підтвердження щодо дотримання етичних вимог. Рукописи, які не відповідають зазначеним етичним стандартам, можуть бути відхилені на будь-якому етапі редакційного розгляду.
Політика ретракції
Політика ретракції реалізується Редакцією для попередження читачів про випадки самоплагіату (коли автори подають одні й ті самі дані в кількох публікаціях), академічного плагіату, фабрикацій та фальсифікацій, приховування конфліктів інтересів, які могли вплинути на інтерпретацію даних або рекомендації щодо їх використання. Відкликання тексту наукової статті є механізмом виправлення опублікованої інформації та сповіщення читачів про публікації, що містять серйозні недогляди або помилкові дані, у т.ч. такі, яким не можна довіряти. Публікація автором подібних даних може бути результатом випадковості чи свідомих порушень.
Метою ретракції є інформування читачів про публікацію, що містить недостовірні дані.
Ґрунтуючись на рекомендаціях Комітету з етики наукових публікацій (Committee on Publication Ethics – COPE), Редакція журналу керується наведеною нижче політикою відкликання (ретракції) вже опублікованих статей.
Підставами для відкликання статті є:
наявність неправомірних запозичень;
дублювання статті в кількох виданнях;
виявлення в роботі фабрикації або фальсифікацій;
виявлення в роботі серйозних помилок (наприклад, неправильної інтерпретації результатів), що ставить під сумнів наукову цінність матеріалу;
некоректний склад авторів (включені особи, що не відповідають критеріям авторства або відсутній той, хто гідний бути автором);
прихований конфлікт інтересів (та інші порушення публікаційної етики);
перевидання статті без згоди автора;
інші порушення етичних принципів видання.
Підставами для ініціювання процесу ретракції статті можуть бути:
звернення автора про відкликання статті;
звернення сторонніх осіб (можливо, учасників конфлікту інтересу) з доказами порушень наукової етики автором опублікованої у виданні статті;
виявлення редколегією журналу фактів порушення наукової етики авторами статті.
Рішення про відкликання статті приймає комісія з питань академічної доброчесності Національного університету водного господарства та природокористування на підставі рішення редакційної колегії.
Інформація про відкликання статті розміщується на вебсайті видання.
Прізвище автор(и) і назва статті залишаються в змісті на вебсайті видання у складі відповідного випуску, але надається інформація про причину ретракції.
Автору (авторам у разі співавторства) направляється рішення з обґрунтуванням причин ретракції статті.
Політика відкритого доступу
Журнал «Водні біоресурси та аквакультура» працює за моделлю діамантового відкритого доступу (Diamond Open Access): усі статті та випуски доступні безкоштовно для авторів та читачів.
Основні принципи:
-
Вільний доступ до всіх матеріалів – повнотекстові статті можна читати, завантажувати, копіювати, поширювати та друкувати без обмежень.
-
Вільне використання у наукових цілях – матеріали журналу можна використовувати у власних дослідженнях, навчальних курсах та презентаціях за умови належного посилання на оригінальну статтю.
-
Ліцензія – усі матеріали публікуються під ліцензією Creative Commons Attribution International (CC-BY 4.0), що дозволяє цитування, поширення та комерційне використання з обов’язковим посиланням на авторів.
-
Авторські права – автори зберігають повні права на свої статті та можуть депонувати остаточну опубліковану версію або прийнятий рукопис у будь-якому репозитарії.
Доступ до архіву
Повнотекстовий доступ до всіх опублікованих статей надається миттєво після виходу номера та представлений у розділі Архіви на сайті журналу.
Ця політика повністю відповідає визначенню відкритого доступу BOAI та сумісна з більшістю міжнародних стандартів відкритого доступу та архівування наукових матеріалів.
Політика архівування та довготривалого зберігання
Журнал забезпечує надійне та довготривале зберігання всіх опублікованих матеріалів відповідно до міжнародних стандартів цифрового архівування.
З метою збереження наукового контенту:
усі номери журналу архівуються в Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського;
статті розміщуються в інституційних репозитаріях університетів, з якими співпрацюють автори.
Кожна опублікована стаття:
є постійно доступною на сайті журналу без часових обмежень;
має унікальний DOI (Digital Object Identifier), що гарантує стабільність і довготривалість посилання.
Політика самоархівування
Журнал підтримує принципи відкритої науки та дозволяє авторам самоархівування своїх публікацій без будь-яких обмежень у часі.
Автори мають право розміщувати:
- прийнятий до публікації рукопис;
- остаточну опубліковану версію статті.
у таких ресурсах:
- інституційних та національних репозитаріях;
- університетських електронних бібліотеках;
- на персональних вебсайтах авторів;
- у наукових соціальних мережах, таких як ResearchGate.
При повторному розміщенні матеріалів автори повинні обов’язково зазначити повне бібліографічне посилання на опубліковану статтю в журналі та її DOI.
Політика відкритих даних
Журнал заохочує авторів надавати всі дані, що підтверджують результати дослідження, у відкриті репозитарії (інституційні, національні чи міжнародні), відповідні принципам FAIR. DOI або інший постійний ідентифікатор даних має бути вказаний у метаданих статті та/або у розділі Data Availability.